Cекретні табори НКВС для військовополонених Після
таємного розділу Східної Європи між гітлерівською Німеччиною і
сталінським СРСР, почалася військова фаза приєднання нових земель. В
результаті, в радянський полон потрапили десятки тисяч польських
військовополонених. Спеціально для їх утримання було створено Управління
НКВС з кількох таборів для військовополонених. Три з них -
Путивльський, Козельщинський та Старобільський знаходилися в УРСР.
Сумській, Полтавській та Луганській областях.
Посол Молдови Іон Стевіле: "Для нас це не Катинь! Це значно страшніше!" Про концтабори НКВД з Послом Молдови Відбулась зустріч керівників редакції журналу «Музеї України» з послом Республіки Молдова в Україні доктором Іоном Стевіле.
Пан
Іоан Стевіле, історик за фахом, особисто зацікавився проблемами
пошуку зниклих молдаван під час репресій 1941 року. Коли до його рук
потрапила інформація про репресованих людей – жахнувся. За документами в
червні 1941 року, вивезли майже 5000 чоловіків - еліти, так званих
господарів.
Посол Молдови зустрівся з керівництвом журналу "Музеї України" На
особисте запрошення Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки
Молдова в Україні пана Іона Стевіле, відбувся візит шеф-редактора
журналу "Музеї України" Наталки Іванченко, головного редактора Віктора
Тригуба, члена редколегії Володимира Бровка до амбасади.
Віктор Тригуб: "В таємних лабіринтах історії НКВД і КГБ СССР" Здається,
очікувати якихось сенсацій від дослідників комуністичних репресій,
діяльності КДБ не слід. На перший погляд все давно вивчили і
опублікували. Як виявилося, це дуже помилкова думка. Навіть за двадцять
років після розвалу СРСР, лишилися гігантські білі плями історії, так і
не дізналися про долі тисяч зниклих людей, більше того, і досі
замовчуються трагедії рівня Катинської. Зусиллями лише двох ентузіастів,
колишнього спвробітника Генпрокуратури України Володимира Бровка і
журналіста Віктора Тригуба, вдалося привернути увагу громадськості до
діяльності трьох концтаборів НКВД для військовополонених, які калічили
долі в Путивлі, Козельщині і Старобільську. Стало зрозуміло, що у
країнах Балтії, Польщі, Молдові, Румунії практично нічого не знають про
ці місця!
Зустріч у Посольстві Румунії На
запрошення приймаючої сторони, відбулася зустріч головного редактора
журналу "Музеї України" Віктора Тригуба та дослідника Володимира Бровка з
дипломатами Посольства Румунії в Україні. Відбулася розмова про
резонансне розслідування про діяльність таборів НКВС в УРСР.
Под
впечатлением празднования "Дня борцов за свободу Литвы", которое
состоялось 12 января 2012 года в Литовском посольстве в Украине
(http://h.ua/story/348159), я решил продолжить тему розыска литовских
граждан, депортированных в июне 1941 года из Литвы, в тюрьмы и лагеря
СССР.
Боль и гордость Литвы Это
был один из самых необычных дипломатических приемов! Позвонили из
Посольства Литовской Республики и пригласили на вечер у костра в честь
годовщины борьбы за Свободу Литвы. Заинтриговала сама форма проведения
праздника - не в дорогом ресторане, без золотых тарелок, как практикуют
некоторые азиатские страны. Просто, в домашней обстановке, по-дружески.
Пошли и не пожалели!
Куда НКВД подевал 4676 молдаван? Ни
людей, ни могил. В июне 1941 года, началась массовая депортация из
Молдавской ССР "врагов народа". Немедленному аресту подлежали бывшие
офицеры румынской армии, полицейские, пограничники, госслужащие,
помещики, священники и другие сомнительные категории. Главы семей -
мужчины, подлежали высылке в лагеря, а члены семей - жены и дети
отправились на поселение в разные районы Сибири, Казахстана, Средней
Азии. Мужчин привезли в Козельщинский и Путивльский концлагеря НКВД для
военнопленных в УССР.
Испытания химоружия на поляках в лагерях НКВД Расследование деятельности концлагерей для
военнопленных НКВД СССР, начатое журналом "Музеи Украины", продолжает
приносить сенсационные результаты. Честно говоря, мы не ожидали
подобного! Уже сейчас мы можем почти уверенно утверждать, что подлые
внесудебные расстрелы польских военнопленных в 1940 году, проводились
практически во всех восьми лагерях, а не только в Катыне! Казни поляков,
граждан стран Балтии, Молдовы продолжались и после 22 июня 1941 года!
КГБ СССР в 1988-89 годах осуществил масштабную операцию прикрытия
преступлений НКВД, скрыв массовые расстрелы, сконцентрировавшись лишь на
Катыни.
Куди зникли литовці з таборів НКВС? Можливо є сенс пошукати їх на теренах України? В різних джерелах
проходить, що в концтабір у Путівлі, направлено 6000 в’язнів з
Прибалтики. Є дані , що їх туди завезли, а ось чи вивезли – не відомо.
Почалась війна, вагони для евакуації не замовляли. То, може вони і досі
лежать в місцевому болоті?
Тоді і статистика зіб’ється? Литовська сторона зацікавилась. Збираються
провести своє розслідування. Але виникла одна проблема – підтримка
української влади.. Путівльські ліси – знаменитий партизанський край.
Копирсатися в біографії легендарного Ковпака «нє положено».
Литва,
Латвия, Эстония, Польша, Молдова, Румыния оказались жертвами сталинских
репрессий на территории УССР! Все больший резонанс имеет историческое
расследование о внесудебных казнях военнопленных и политзаключенных из
6 стран летом 1941 года, в концлагерях НКВД. Маленькая команда
исследователей журнала "Музеи Украины" оказалась в эпицентре
геополитической интриги, где причудливо переплелись международные
интересы основных европейских игроков и России.
Самотужки вести
масштабні історичні розслідування дуже складно. Особливо міжнародного рівня. Якщо
справа стосується таємних масових розстрілів у таборах НКВС, ретельно
прихованих КДБ, то для юридичного доведення факту злочину потрібні зусилля
багатьох організацій і кілька років… Тож коли маленький журнал «Музеї України»
та ентузіаст-дослідник історії Володимир Бровко, взялися за розслідування
діяльності таборів для військовополонених НКВС у Путивлі, Козельщині, Старобільську,
ми навіть не уявляли масштабів роботи і перепон, які треба подолати!
Журнал «Музеї України»
інформує про перші результати
резонансного історичного розслідування, яке має міжнародне значення.
Проаналізувавши
опубліковані матеріали в рамках Катинського розслідування, документи про
депортацію «ворогів радянської влади» з Прибалтики, Молдови, України, ми дійшли
висновку, що у Путивльському і Козельщинському таборах для військовополонених,
після початку війни 22 червня 1941 року, було здійснено позасудові страти
литовців, латишів, естонців, молдаван, євреїв, поляків…
ВСТУПЛЕНИЕ Владимир Бровко, член редколегии журнала "Музеи Украины"
В связи с расширением круга поиска "пропавших" в
1939-1941 годах на территории Украины большого количества польских военнопленных
и других, интернированных с Польши и Бессарабии лиц, содержавшихся в Путивльском
и Козельщинском концентрационных лагерях созданных НКВД СССР в связи с началом
Германо-Советско-Польской войны 1939 года, я как автор столкнулся сразу с
несколькими проблемами.
Obóz w Putywlu: tragedia Polski i krajów nadbałtyckich
Maleńkie miasteczko Putywl w obwodzie sumskim zdobywa światowy rozgłos. A
wszystko to z powodu mało znanego sowieckiego obozu koncentracyjnego.
Badania dotyczące stalinowskich represji z lat 1939-40 skierowanych
przeciw jeńcom wojennym z Polski i krajów nadbałtyckich zyskały
międzynarodowy wydźwięk. Właśnie przez ten obóz przeszło bez mała 20
tys. więźniów. Około 5-7 tys. jeńców zostało tu na zawsze... Przy czym,
konkretnych danych liczbowych nie udało się ustalić.
Розстріли поляків
і молдаван в Козельщинському таборі НКВС
Триває масштабне
розслідування діяльності таборів для військовополонених НКВС. Отримано і
оприлюднено матеріали, які суттєво вплинуть на європейську політику. Терміну
давності у цій справі не існує. Вже зрозуміло, що факти позасудових масових
розстрілів військовополонених, політв’язнів з Прибалтики, Молдови, Румунії,
Польщі, Західної України, Білорусі, на жаль, аж ніяк не сприятимуть дружбі
народів, а особливо відносинам з Росією…