Лист до архіву СБУ Шановне товариство!
Журнал "Музеї України" вдячний за допомогу у розслідуванні діяльності концтаборів НКВС СРСР у Козельщині та Путивлі.
Відбувся Європейський суд, де розстріли поляків визнані військовим
злочином. Видано спецвипуск нашого журналу, який передамо при нагоді.
Ми отримали свідчення від онука жінки, яка була перекладачем при штабі
німецьких військ, що розміщувався у Козельщинському монастирі, де був
концтабір НКВД. За його словами, у вересні 1941 року, німці підірвали
замурований вхід у підземелля монастиря. Всі учасники операції
моментально захворіли якоюсь страшною хворобою і померли. Вхід знову
замурували у костюмах біологічного захисту. Є версія, що у Козельщині на
польських полонених випробовували хімічну та біологічну зброю, яку
розробляли на Галещинській державній біофабриці. Чи є у Вас якась
інформація з цього приводу? Монастир нині діючий, його відвідує багато
людей. Якщо у замурованих підземеллях залишилися останки арештантів, що
померли від біологічної зброї, а туди проникнуть грунтові води, чи
шукачі пригод, може виникнути масштабна епідемія... Після зустрічі з
колишнім головою КГБ УССР М.Голушко наприкінці 80-х у газеті
"Комсомольское знамя" і минулого року на презентації його книги,
особисто у мене виникла версія, що у 1988-91 роках, центральний апарат
КГБ СССР здійснював масштабну операцію відволікання уваги від розстрілів
як поляків, так і громадян країн Балтії, Молдови у Козельщині та
Путивлі. Відповідні накази теоретично, можуть зберігатися у Ваших
фондах... У червні 1941 року в Путивль та Козельщину доставили 4676
молдаван. Ніяких документів про їх евакуацію не виявлено. До Путивля
планували привезти 6000 арештантів з Балтії. Ми знайшли листа НКВД, де
підтверджується їх перебування у таборі у червні-липні 1941 року. Жодних
слідів їх евакуації не виявлено. Значить, були розстріли? Свідки
повідомили, що у Козельщині поляків вночі ганяли у старе глинище пана
Ситника і розстрілювали з автоматичної зброї. Можливо, там знищили і
молдаван. Перед приходом німців, схили підірвали... Повинні бути і могили поблизу Путивльського монастиря.
Приховати вбивство такої кількості людей, і підтримувати режим
секретності протягом багатьох років,дуже важко. В архівах Росії ця
інформація і досі секретна. Але, в архівах СБУ, у тому числі обласних,
однозначно повинна бути якась інформація про цю трагедію. Враховуючи
значний міжнародний резонанс цієї справи, фактор Європейського суду з
прав людини, потенційну загрозу для національної безпеки, викликану
потенційною загрозою епідемії смертельних хвороб, яка може виникнути у
Козельщині, просимо створити робочу групу з співробітників архіву СБУ,
яка б перевірила оприлюднені версії, розшукала вцілілі документи про
події в Козельщинському, Путивльському, Старобільському таборах НКВС для
військовополонених у 1939-41 роках. Нині розглядається питання про
створення біля колишніх таборів міжнародної меморіальної зони,
спорудження меморіалів. Ці регіони належать до депресивних, тому візити
президентського рівня, туристичний потік з шести країн значно пожвавлять
економіку, суспільне життя краю. Всі ці пропозиції направлені
Президенту України, в Уряд, Верховну Раду України. Щиро сподіваємося
на досягнення результатів! Потрібно встановити історичну правду. Лист
буде опубліковано в інтернеті. Сподіваємося на результативну відповідь.
З повагою, Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України"
Деталі тут - http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=6925
|